|
Емаллю голубою сяє Небесний погляд твій, Мов поцілунок, завмирає Твій голос молодий; За погляд твій, за звук розмови Віддав би все стократ, І красня битв оддать готовий, – Грузинський мій булат; Він, часом, солодко блискоче Й так солодко дзвенить, Що, вчувши те, душа тріпоче, І в серці кров кипить. Та не втіша відтоді бранний, Бентежний дзвін мечів, Як голос я почув коханий І милий погляд стрів.
|