Як небо, зір твій променистий
Емалева блакить;
Як поцілунок, голос чистий
І тане, і тремтить.

Єдиний звук твоєї мови,
Єдиний погляд твій,
І я віддать за те готовий
Кинджал грузинський мій.

І він порою любо грає,
Привабливо дзвенить;
На дзвін його душа палає
І в серці кров кипить.

Але мені навік остили
Війна і гук боїв,
Як я почув твій голос милий
І погляд твій зустрів.
Микола Зеров?