Ми розлучилися, та образ твій
На грудях я своіх зберіг:
Як блідий привид кращих днів,
Він душу там мою зігрів.
І, новим відданий бажанням,
Його забути я не зміг:
Так храм залишений – все ж храм,
Кумир повалений – все бог!
Ольга Концера
2020
