Розстались ми, та медальйон
З твоїм портретом я зберіг:
Як спомин про хмільний полон,
Що позабути я не зміг.
У вир нових любовних драм
Життя закине нас обох;
Та храм залишений – все ж храм,
Кумир повергнутий – все ж бог!
Наталія Горішна
2018
