Ночувала золота хмаринка
На плечі у велетня-бескиду;
Вранці щезла, весело й без сліду,
В небесах вона майнула стрімко;
Та остався слід вологий в скелі
Бескид вже старий і повний суму;
Він стоїть, занурений у думу,
Та тихенько плаче сам в пустелі.
Віталій Гречка
2021