|
Ні, я не Байрон, інший я Обранець, людям ще не знаний, Як він, мандрівець, світом гнаний Та руська лиш душа моя. Раніш почав, скінчу зарані, Я встигну мало що зробить; В душі моїй, як в океані, Надій розбитих скарб лежить. Хто може, океане, в шумі Твої пізнати тайни? Хто Юрбі мої розкаже думи? Лиш я – чи Бог – або ніхто.
|