|
Ні, я не Байрон, інший я Іще не визнаний обранець; Як він, зневажений вигнанець, Та руська все ж душа моя. Почав раніш, закінчу рано, Так мало встигну завершить. В душі, як в товщі океану, Надій розбитих скарб лежить. Хто відгадає таємниці, Що він на дні ховає? Хто Думки відкриє черні ницій? Лиш я та Бог, або ж ніхто!
|