|
Ні, не тебе так палко я люблю, Мене краса твоя не полонила, Люблю в тобі страждання відболіле І молодість загублену мою. Коли дивлючсь на тебе віддаля, І погляд у твоїх очах блукає, Я потайки неначе розмовляю, Та не до тебе серце промовля. До подруги звертаюсь юних днів, В тобі шукаю риси її милі, В устах живих уста, що заніміли, В очах вогонь, що вже перегорів.
|