|
Ні, не тебе так палко я люблю, І не для мене блиск твоєї вроди: Люблю в тобі минулого негоди І молодість занедбану мою. Коли дивлюсь на тебе в іншу мить І погляд мій до віч твоїх зринає: Розмову я таємну починаю, Та не до тебе серце гомонить. Я мовлю з подругою юних днів, В тобі шукаю інші риси милі, В устах живих – уста давно знімілі, В очах вогонь, що вже давно згорів.
|