|
По небу опівночі янгол летів, І всі відчували його тихий спів, І хмари і зорі і місяць ясний Вникали тій пісні святій. Про духів блаженство безгрішних співав В раю, де він вільно літав, Великому Богу співав він, й хвала Його непідкупна була. Він душу маленьку в обіймах приніс Для світу скорботи і сліз; І звук його пісні в душі молодій Лишився – без слів, та живий. І довго на світі тужила вона, Бажанням чудовим повна, Затьмарити звуки небес не змогли Нудьні ті пісні на землі.
|