|
Настане час, Росії чорний час, Коли, царі, впаде корона з вас, Забуде чернь свою до вас любов, І за поживу людям буде кров; Коли дітей, коли невинних жон Повалений не захистить закон; Коли чума від купи мертвих тіл Почне блукати між печальних сіл. Щоб бідарів хустиною скликать, І голод буде бідний край терзать, І заграви відіб’ються в воді, – Могутній муж появиться тоді, І ти його пізнаєш, і за мить Збагнеш, чому булатний ніж блищить В його руці. І знай: від сліз твоїх, Від стогону йому лиш буде сміх; І всім страшний він буде на землі, Як плащ, його, як дума на чолі.
|