|
Біліє парус наодинці В тумані моря крізь блакить!.. Що він шукає де чужинці? Що вдома мусив залишить? Грайливі хвилі – вітер свище, Та щогла гнеться і скрипить... На жаль! Він щастя не шукає І не від щастя стрімко мчить! Під ним потік блакиті сяє, Над ним блиск сонця золотий... А він бунтує, бурь шукає, Неначе в бурях є покій!
|