|
Біліє парус одинокий, В блакитній моря далині, Чому він кинув мир і спокій, Шукає що на чужині? Висока хвиля набігає, Щогла згинається, скрипить, О ні, він щастя не шукає І не від щастя він біжить. Над ним небесний промінь ллється, Під ним блакитний струмінь б’є, А він, нестримний, в бурю рветься Неначе в бурях спокій є!
|