Біліє парус в синім морі Один в туманній далині. Що він шукає на просторі? Що мав у рідній стороні? Вже вітер хвилі підіймає, А щогла гнеться і рипить. На жаль, він щастя не шукає І не від щастя так біжить. Під ним вода струмить в лазурі, І промінь сонця виграє. А він, бентежний, просить бурі, Неначе в бурях спокій є.
|