Самотній парус ледь біліє В туманній моря синьові!.. Чого шукає на чужбині? Що кинув в рідній він землі? Грайливі хвилі – вітер свище, І щогла гнеться і скрипить... На жаль! він щастя не шукає І не від щастя він біжить! Під ним світліш блакиті струмінь, Над ним проміння золоте, А він бентежний просить бурі, Неначе в бурях спокій є!
|