Самотній парус даленіє В тумані моря голубім. Які загублені надії Шукає він в краю чужім? Шаліє вітер, хвилі грають І щогла гнеться і скрипить... О ні, він щастя не шукає, І не від щастя він біжить. Над ним небесна чиста просинь І промінь сонця золотий... А він, бентежний, бурі просить, Неначе в бурях супокій!
|