|
Біліє парус одинокий У далі моря голубій... Що він шукає в млі далекій? Що губить в стороні своїй?.. І хвилі. Й вітер віє віще, І гнеться щогла, і скрипить... О, щастя, певно, й там не ближче І не од щастя він біжить. Під ним – прозоріше лазурі, над ним – проміння злотий рій... А він бунтує – просить бурі, неначе в бурях супокій!
|