Вирують хвилі і потоки, Біліє парус вдалині, Чого він прагне, одинокий, Що кинув в рідній стороні? Мчить хвиля, сили набирає, І щогла гнеться і скрипить... Коли... про щастя він не дбає, Чого ж він прагне, кожну мить? Під ним блакить тече й хлюпоче, Над морем – дужча вітровій, А він, вітрильник, бурі хоче, Неначе в бурі є спокій!..
|