|
Біліє парус в самотині На морі синьому у млі... Чого шука він на чужині? Що в рідній кинув він землі? Хлюпощуть хвилі; вітер грає, І щогла гнеться і скрипить... Але не щастя він шукає І не від щастя він біжить! Під ним вода ясніш блакиті, Над ним світ сонця золотий; А він, звитяжець, бурю стріти Жада, мов спокій є у їй!
|