|
Самотньо і сумно. І руку кому простягти В хвилину душевної смути?.. Бажання даремні! Безглуздо іти до мети, Як роки біжать – і її не сягнути! Кохати... кого ж бо?.. на час – не вартує трудів, А вічно любов не триває. Заглянеш у себе – нема там колишніх слідів: І радості, й муки – усе проминає... Що пристрасті? – завжди вони виявляються сном, Що зовсім нічого не вартий. Й життя, як поглянеш на нього холодним умом – Доволі пусті і набридливі жарти.
|