|
І сумно, і нудно, і нікому руку подать В хвилини зневір’я жорстокі... Бажання!.. чи варто уперто і вічно бажать?.. А роки минають – прогаяні роки! Любить?.. Неможливо! А грати в любов жартома – Заняття пусте і даремне. У себе заглянеш – минулого й сліду нема: І радість, і муки, і все там нікчемне... Що пристрасті? Розум – холодний і відданий друг – Загасить вогонь небезпечний. І наше життя, як поглянеш тверезо навкруг, – Дурне і порожнє, як жарт недоречний.
|