|
Я один виходжу на дорогу; Кременистий шлях туман сріблить; Тиха ніч. Пустеля чує бога, Зірка з зіркою лиш шепотить. В небесах урочисто, звитяжно! Спить земля в блакитнім сяйві... О, Що ж мені так боляче, так важко? Жду чого? Шкодую чи про що? Вд життя нічого не чекаю, Не шкода минулого мені; Я свободи й спокою шукаю! Я б хотів забутися у сні! Але не в холоднім сні могили... Я б хотів заснути у віках, Щоб життя дрімали в грудях сили, Щоб здіймались груди тихо так; Щоб всю ніч, весь день мій слух плекався, Про любов солодкий чувся спів, Наді мною вічно щоб схилявся Темний дуб і зелено шумів.
|