|
Я бачив вас: горби і ниви, І розмаїтих гір хребти, В суворім чарі красоти. Глухих степів народ щасливий Незайманої простоти. Та там, де Терек протікає. Черкеску випало зустріть, – Той погляд полонив умить; І думка з радістю шугає До скель далеких мимохіть. Так дух розкаяності, звуки Почувши райські, відліта І в небі ясному вита; Так зойк жаги, любові й муки До гроба нас не покида.
|