|
Каска сяє у сонячній ласці, на всі боки проміння ллючи; у тій мідній начищеній касці ходить милий мій на каланчі. Він пожежник украй діловитий, він герой в огньовому бою!.. Всі пожежі готов загасити, а не хоче гасити мою. І навіщо я вся чепурненька, коли він вигляда не мене, ні дзвіночком не бовкне тихенько, ні рукою мені не махне? Ні хмаринки на всім небокраї, і ніде не вбачається дим... Та оцей каланчевий не знає, що пожежа – у серці моїм!
|