|
Наступає хвилина прощання, По щоці покотилась сльоза. Прощавай моя мила, кохана, Вдалині вже відчутна гроза. Я не стану ховатись за спини, Моє місце між славних братів. Нас на подвиги зве Україна, Слава зве бойових куренів. Прощай, наш рідний край, Про нас ти пам’ятай. Сурмач, «На марш!» заграй! Прости-прощай, прости-прощай. Не турбуйтеся Мамо, не треба, Витри сльози кохана моя. Прапор, кольорів чистого неба, Й жита стиглого нас підніма. Не крутіть Тато сивії вуса, Прийде й наша щаслива пора! Вірте, що скоро я повернуся, Ради Віри, Любові й Добра. Прощай, наш рідний край, Про нас ти пам’ятай. Сурмач, «На марш!» заграй! Прости-прощай, прости-прощай. Всі ми – діти твої Україно! Пам’ятаєм батьків заповіт: Ради волі і слави Країни Не жаліти себе й ворогів. Ми не станем позором родини, Якщо прийдеться, зляжем в бою. За любов, за святу Батьківщину, За чудову Країну свою! Прощай, наш рідний край, Про нас ти пам’ятай. Сурмач, «На марш!» заграй! Прости-прощай, прости-прощай.
|