Ані покій, ані вища суть, не любов, а ні праведний гнів! Подивись! Твою землю гризуть навіть ті, що не мають зубів. Пхнуть ногою й толочать її навіть ті, хто давно вже без двох. Речі рідні хапають твої навіть ті, хто не має вже рук. Віддаля, на краю твоїх мук, чи Диявол стоїть, чи то Бог.
|