|
В п’ять годин закінчили роботу, І про це говориш ти мені. В прохідну до нашого заводу Дві берізки дивляться рясні. «Прощавайте», – кажуть дві хорошії, Побажали щастя на путі. Я б пішов на зустріч і непрошений, Та не знаю, де тебе знайти. Соснами запахло місто миле, Підвелися нові корпуси. В теплий вечір зорі засвітили, Ніби очі дивної краси. Може, ти ідеш тепер замріяна, Може, ти селом ідеш одна. Пісню твою, серденьком злеліяну, І містечко рідне почина. Може, ти проходиш по Арбату І не бачиш наш співучий дім, Як живуть сибірськії хлоп’ята В місті молодіжному своїм. Де ж дівчата забарились милії? В місто наше просим навесні. Будуть разом нас берізки білії В заводській стрічати стороні.
|