|
Місяць осені бродить у парку, Де зустрілись з тобою дітьми. Іще вчора було дуже жарко І про осінь не думали ми. Та вона нагадала про себе Школярами та купою хмар. Нам до школи сьогодні не треба – Ходімо у парк! Зовсім непомітно Ми прийшли удвох в холодний парк. Це – прощання з літом, осінь привела сюди. Рідні сквер і ліс вдягнули золотий розкішний фрак І осені дим, і осені дим, і осені дим... Парк спустілий, людьми не зігрітий. Але вірний та відданий друг. Галасливо промчалося літо – І затихло... зсіріло навкруг. Пожовтіли самотні стежини Листя ранок прощання нагнав. Ллються, ллються краплинки І в тому не їх вина... Зовсім непомітно Ми прийшли удвох в холодний парк. Це – прощання з літом, осінь привела сюди. Рідні сквер і ліс вдягнули золотий розкішний фрак І осені дим, і осені дим, і осені дим... Двірника ледве ноги тримають, П’яну лайку доносить туман, Краплі хлищуть сердегу нагаєм: Ох, скоріше б настала зима... Заважати не стали йому ми Бубоніти під мокрим плащем. Бо невдячну він справу придумав – Змагатись з дощем... Зовсім непомітно Ми прийшли удвох в холодний парк. Це – прощання з літом, осінь привела сюди. Рідні сквер і ліс вдягнули золотий розкішний фрак І осені дим, і осені дим, і осені дим...
|