Є любов без музики весни
І без тихих зоряних ночей,
Є любов під грозами війни,
Є любов – вона а шинелі.
Гвинтівка в неї і неспокій за плечем.

Є любов з безсонням у очах,
Погляд, що розлукою застиг,
Є любов з мовчанням на вустах,
Та любов, забувши ласку,
Іде в чоботях по дорогах фронтових.

Є любов, що крізь вогні іде.
Зранена, та вірою жива.
Вірою у мирний світлий день,
Є любов – і віра в зустріч
У битвах нас, як перемога, осява.

Є любов, що вистраждала нам
Тишину і пісню солов’я. –
Є любов – і смерть її мина!
Є любов – тож буду жити я,
Із нею вічно, вічно буду жити я!
А. Демиденко?