|
О мила, вір мені ти, хай нас розсудять літа. Любити чи не любити? – В серця ти правду спитай. Тільки скажеш: більш не потрібний я тобі, то один піду – печаль жде мене. Тільки скажеш: зайвий уже в твоїй судьбі, то все одно я не забуду тебе! Мила, ти як хочеш, можеш покинуть мене. Винить тебе не стану, – хай тебе горе мине. О мила, ти, як хочеш, пісню мою забудь. А може, кращу візьмеш пісню з собою у путь. О мила, вір мені ти, хай нас розсудять літа. Не зрадь же дружбі вірній, ти, зіронько золота! Тільки скажеш: більш не потрібний я тобі, то один піду – печаль жде мене. Тільки скажеш: зайвий уже в твоїй судьбі, то все одно я не забуду тебе!
|