|
Втомились, баламути, Однак, триває гра. Ой, хвилі, все б забути, Спочити б нам пора! У нас щодня й щоночі Кохання без кінця: Вогнем палають очі, Вогнем горять серця! І з плеском зупинилось Весло... Чиє ж воно? І тихо відчинилось Омріяне вікно. А хто ж з того радіє? Страждалець знов і знов, Плекаючи надії, Співає про любов. Втомились, баламути, Однак, триває гра. Ой, хвилі, все б забути, Спочити б вам пора!
|