|
Всі міста, де я бував, За якими сумував, Виростають, як мрія жива. Сняться людям неспроста Рідні лагідні міста, Кому – Париж, кому – Москва. Там, де тільки вітру свист І немає світлих міст, Де простори дзвенять голосні, В світлих далях молоді Закладемо перший дім І табличку приб’єм на сосні. Навіть вславлений турист Не об’їде усіх міст – Зупиняйсь, де захочеш, в путі. Таємниці є в обох: Сорок років нам на двох. Щастя наше – усе в майбутті. Місто виросте за ніч Аж на поверх, ясна річ. Нас світання завжди підніма. Сняться людям неспроста Голубі нові міста, У яких ще і назви нема.
|