Перед віками славні цілі, – Я бачу їх – вони ідуть! Статути влади застарілі Рукою дужою порвуть. Прокинувшись від сну, народи. О радість! Час настав, веселий час свободи! Нас, друзі, ждуть сини Еллади! Летімо ж, мов на крилах тих! Сховайтесь, гори, ріки, гради, – Вони нас ждуть – мерщій до них! Чуй, доле, ти мої молитви – Пошли й мені хвилину першої ти битви! І хай від першої стріли я Поляжу, кров свою проллю, – Та щастя ж – роки молодії В огні скінчити, у бою, Втекти від уз і від докуки, Здобути славу тут за мить тяжкої муки. Ніщо, ніщо не потопає У плині мимойдучих літ – Душа героїв вилітає З-під їх важких могильних плит, І надихає бардів струни, І на тиранів шле народнії перуни.
|