Ялинка в лісі рідному у затишку росла, в зелені шати прибрана завжди вона була. Метелиця їй пісеньку співала: «Спи, бай-бай!» Вкривав сніжок теплісінько: «Дивись, не замерзай!» Лякливий косий заїнько ховавсь під нею в сніг, коли сердитий сірий вовк кудись повз неї біг... І ось вона, прикрашена, сюди до нас прийшла та пребагато радощів малечі принесла!
|