|
Я дудлю міцне вино, Вітаючи свій бодун. Я ваше дивлюсь кіно, В останнім сиджу ряду. Екран, де сама брехня, Звіщає відьмак біду І хрюка, мов та свиня. В останнім сиджу ряду І бачу свою журбу. Ми в різних живем рядах: Останній – завжди табу, А в першому – тільки страх. В останньому є тепло... Тверезість і біль. Таран! Я той навісний пілот, Що ваш розіб’є екран. Сатрапи, жлоби, менти – Лакеїв дурних парад, Та їм не дано пройти До мене, в останній ряд.
|