Переродження ночі,
Невагомість душі.
Я тебе дуже хочу,
Тільки ти не спіши.

Та, що сперлась на стіну
І ридала (дитя!),
Вже стає на коліна
І вітає життя.

Я літаю між вами
Вздовж блакитних полів.
Ви – як два мої Храми
На Священній Землі.
Максим Меркулов2013