|
З гербом Золотого Лева У царстві однім великім Була собі королева, Яка полюбляла ліки. Хоч мала великі груди, З нудьги вона часто вила: Шукала коханця-юду, Щоб скинуть його на вила. Що вдієш і хто поможе, Коли безнадія душить? Вовками були вельможі, Бо мали цапині душі. Її охоронці – урки, І витримка в них сталева. Її королівство – дурка. Нехай живе королева!
|