|
А любов померти не може І безслідно щезнуть не сміє; Я прошу: «Підкажи мені, Боже, Як тут бути, що з нею діять?» Не поставити ж на полицю, Як зачитаний томик Гріна; Одинокий вовк зве вовчицю, Бо не вміє наполовину! Вени – лезом! Вбить безневинну. І, чужу натягнувши маску, Розплескати її по стінах, Хай засохне, неначе краска! Ні. Не треба уже пророчить, Якщо чесно і без обману... Боже, як же її я хочу. А все решта – по барабану.
|