|
Якийсь у давнину Вельможа З розкішного пустився ложа В країну, де Плутон царює, в край химер. Сказать простіше – він помер. І в пеклі, як велось в той час, на суд з’явився. Тут допит враз йому: «Чим був ти? Де родився?» «Родився в Персії, сатрап – мій чин мирський, Але як за життя здоров’ям був слабкий, То сам я областю не правив, Секретареві всі діла зоставив». «Що ж ти робив?» – «Пив, їв та спав, Та все підписував, що він був подавав». «Мерщій у рай його!» – «В рай? отаку нікчемність?» Меркурій закричав, забувши тут про чемність. «Ех, брате!» – відповів Еак: «Не знаєш оправи ти ніяк, – Хіба не бачиш ти? Покійник був глупак! Що, як при владі б цій Вельможа За справи взявся, крий нас боже? Та ж загубив би цілий край!.. І ти б там сліз не обібрався! Тому й потрапив він у рай, Що за діла свої не брався. * * *Я вчора був в суді і бачив там суддю: Так і здалось мені, що буть йому в раю!
|