До Ратая вповзла Змія
І каже: «Нум, сусідо, жити в згоді!
Тепер мене тобі вже стерегтися годі;
Ти бачиш – віддавна інакша стала я
І шкіру – вір-не-вір – іде навесні змінила».
Та Мужика Змія впевнити не зуміла.
Мужик схопив обух
І каже їй: – «У шкірі може й зміна.
Та вдача в тебе все ж зміїна».
І вибив із сусідки дух.

* * *


Коли зневіритись в собі ти дав причину,
Як хочеш, ти міняй личину:
Не вкриєш ти гріхи свої,
ї трапиться тобі таке, як тій Змії.
Марія Пригара?