|
Скупий втрачає все, бажавши все дістать. Щоб довго прикладів тут не шукать, – Хоч їх багато є, я добре знаю, – Та ритись лінь, так намір маю Стареньку байку розказать. * * *Ось що в дитинстві я читав раз про Скупого. Був чоловік, який не знав нічого – Ні промислу, ні навіть ремесла, Та скрині в нього все ж повнішали помітно. Він Курку мав (і як же буде не завидної), Що яйця все йому несла, Та не простії, А золотії. Як інший, то й цьому б радів, Що він поволі з неї так розбагатів; Але цього Скупому мало: йому на думку спало В тій Курці скарб знайти; й зарізати рішив. Отож, забувши все, чим з Курки він живився, Не боячись гріха, невдячний наш Скупий її зарізав. Але що ж? В подяку залишився Лиш потрошок від Курочки простий.
|