|
Пастух під тінню спав, надіючись на псів. Це бачивши, гадюка з-під кущів Повзе до нього, висунула жало, – І Пастуха на світі б не бувало. Та, зглянувшись над ним, Комар його вкусив, І цим від сну збудив. Очутившись, гадюку вбив Пастух; Та спершу Комара спросоння на весь дух Так затопив, що враз того й не стало. * * *Такого в світі є чимало: Як сильному слабий, зворушений добром, Відкрить на правду очі побажає, То дуже часто з ним таке ж буває, Що й з Комаром.
|