|
На ліктях у Тришка жупан порвався, Чи ж довго думати? За голку він узявся: На чверть рукава зрізав молодець І лікті залатав. Готовий жупанець; Лише на чверть голіші руки в нього. Та чи журитися від цього? І все-таки з Тришка сміється всяк. «Та я ж не дурень вам», – Тришко говорять так: «І ту біду поправлю: І довші, ніж раніш, рукава я поставлю». Тришко наш хлопець не простий! Обрізав фалди він і поли, Рукава доточив, – Тришко веселий мій, Хоч носить він жупан такий, Що, вірте, довші навіть і камзоли. * * *Таким же чином, бачив я, в наш час, Бува, пани у нас, Заплутавши діла, їх підправляють; Поглянь: в Тришковому жупані козиряють.
|