|
Порад не зневажайте нічиїх, А перш за все розгляньте їх. * * *Перелетівши світ широкий, Орел з Орлицею, прибувши ВІ ліс густий, Там здумали куточок влаштувати свій, І, вибравши гіллястий дуб високий, Гніздо собі в верхів’ї почали звивать, В надії, щоб дітей тут вивести «а літо. Почувши річ про діти, Кріт сміло вирішив сказать, Що, бач, на цьому дубі жить не гоже, – Він майже весь в корінні згнив, І скоро повалитись може; Так, щоб Орел гнізда на нім не вив. Та як прийнять Орлу пораду цю охоче, Ще й від Крота! А як же та хвала, Що у Орла, Бач, пильні очі? З якої речі Кріт втручається в діла Цар-птиці! Патякати з Кротом навіщо зря, – Скоріш за труд; ні світ ще, ні зоря, – І новосілля у царя Настало швидко для цариці. Щасливо все: вже є і діти у Орлиці. Та вранці, коли схід зорів, Орел додому з-під небес летів, З сніданком немалим спішив із полювання, – Враз бачить! марні сподівання: Орлицю й діток дуб, звалившись, вбив. Почав він тяжко горювати: «Нещасний!» – він сказав, – «За гордість бог мене так люто покарав, Що не послухав я розумної порала. Але ж чи можна було ждать, Щоб міг нікчемний Кріт пораду добру дать?» – «Коли б поради не зневажив», – Із нірки Кріт сказав: «то все б ти добре зважив, – Адже доводиться мені, Бач, рити нори в глибині, – То ж краще знаю я, які дуби міцні».
|