Свиня одного дня на панський двір забилась. Навколо стаєнь там і кухонь находилась; У гній вона і в сміття вбралась, По вуха досхочу в помиях накупалась, – Додому, як була, Свиня-свинею прибрела. «Ну, Льохо, що ти там побачила такого?» – Пастух пита в свині: – «Скажи мені, – Там, певне, у багатих перла лиш ясні; А в домі теж одне багатше від одного?» Та Льоха рохкає: – «Не вір дурниці цій. Я не помітила багатства, їй-же богу: Все тільки сміття, тільки гній, А вже, здається, не жалівши рила, Я там порила Весь двір старий». * * *Хоч не образить би, а то – нехай пробачать! Та як же критика Свинею не назвать, Який, що не почав би розглядать, Лиш має дар одне погане бачить?
|