|
Як хочеш ти трудись; Здобути ж не гонись Вже ані вдячності, ні слави, Якщо в руках нема користі з тої оправи. Із ралом вранці селянин Над нивою собі трудився; І так уже трудився він, Що градом з нього піт котився: Мужик знав тільки труд один. Зате, хто тільки не проходить, Од всіх йому: спасибі та хвала! Це Мавпу в заздрощі приводить. Принадні похвали, – їх Мавпа б зажила! От Мавпа здумала трудитись: Знайшла кругляк та й ну із ним возитись! Подій По самі вуха їй: Кругляк то понесе мерщій, То так, то сяк його ухопить, То поволочить, то покотить; Проймає піт у праці тій. І крекче вже вона, і ледве не конає, А ні від кого все ж похвал собі не має. Ба й дивуватися дарма! Багато трудишся, та користі нема.
|