|
В якійсь отарі у Овець, Щоб не могли Вовки їх більше турбувати, Покладено Собак іще придбати. Що ж? Розвелось їх стільки під кінець, Що Вівці від Вовків і справді уціліли, Але й Собака ж щось та їсть; То вовну здерто, чути вість, А то, по жеребку, вже й шкурки полетіли, А там лишилося Овечок п’ять чи шість, Та й тих Собаки з’їли.
|