Дві бочки їхали: одна з вином, За нею Сошею Друга порожня йшла. Ось перша з них – тишком Чвалає, А друга аж стрибає; Від неї стукіт, грім по каменю кругом І пил стовпом. Аж перехожий вбік, жахаючись, звертає, Зачувши Бочку навіть не зблизька. Та хоч вона і гомінка, А проти першої в ній користь не така. В тім глузду не шукай, хто всюди без угаву Товче про власну справу. Хто діловий-таки – той тихий на словах. Великий чоловік гучний лиш у ділах І думає свою велику думу Без шуму.
|