Дві бочки їхали: одна з вином,
За нею
Сошею
Друга порожня йшла. Ось перша з них – тишком
Чвалає,
А друга аж стрибає;
Від неї стукіт, грім по каменю кругом
І пил стовпом.
Аж перехожий вбік, жахаючись, звертає,
Зачувши Бочку навіть не зблизька.
Та хоч вона і гомінка,
А проти першої в ній користь не така.

В тім глузду не шукай, хто всюди без угаву
Товче про власну справу.
Хто діловий-таки – той тихий на словах.
Великий чоловік гучний лиш у ділах
І думає свою велику думу
Без шуму.
Дмитро Білоус?