|
На хату стягшись, Селянин Купив на ярмарку дійницю та корову. І от через діброву Тихенько брів собі шляхом додому він, Та враз Розбійнику попався. Розбійник Мужика до цурки обідрав. – Зажди-но, – скаржиться Мужик, – та я ж пропав, Мене ти зовсім доконав! Рік цілий я купить корівоньку збирався: Цієї днини ледве вже діждавсь. – Ну, не жалійся, – той озвавсь, Удавши з себе жалібницю, – І справді-бо, корів доїть я не мастак; Нехай вже так, Візьми назад собі дійницю.
|