|
Свиня під дубом віковим Наїлась жолудів і нагулявши сала; Наївшись виспалась під ним Продерши очі потім встала І рилом корінь дуба підривати стала. Ворона з дерева свині говорить: «Твоя робота дубу шкодить. Без кореня йому не жить». «Хай вік його не буде» – їй свиня «Ні трішечки мене то не тривожить; В нім мало толку бачу я; Хай вік його не буде я не пожалкую, Були би жолуді: без них я голодую». «Невдячна!» мовив дуб. «Не бачить суть Бо догори не піднімає свого рила. Потилиця сальцем заплила Не видно їй де жолуді ростуть». Так неук вставши з позарання, Ганить науки і навчання. Освідчених; він не чита труди Він тільки споживає їх плоди.
|